.
Скромна, працьовита і чесна Явдоха сподобалася панському подружжю, стала користуватися у них повагою. Такий приклад. Коли підріс Явдохин син Пилип, Овсянніков взяв його до себе прислужником, виконувати різні роботи. Пересвідчившись у працелюбності хлопця, його добрій і лагідній вдачі, пан віддав Пилипа вчитися на столяра - щоб мав хорошу професію...
Сесілія декілька разів їздила до Франції. І батька, французького цукрозаводчика, провідувала, і проходила курс лікування у тамтешніх бальнеологічних лікарнях. І завжди її супроводжувала Явдоха. Мабуть, в одну з та¬ких поїздок і прийшло Сесілії на думку запросити до Миронівки вченого, спеціаліста по мінеральних водах, щоб він дослідив джерела в районі цукрозаводу, оскільки вода в них мала неприродний іржавий колір.
1913 року такий спеціаліст з Франції приїздив до Миронівки. Сесілія Альбертівна з великим задоволенням сприйняла позитивні результати дослідження лікувальних можливостей миронівської води. Вона мріяла з часом облаштувати в Миронівці бальнеологічний курорт на зразок європейських.
Лікувальною силою цього дару природи користувалися подружжя Овсянникових, зокрема, Сесілія Альбертівна, і їх добрі знайомі. Такі, як засновник і перший директор Миронівської науково-дослідної селекційної станції С.Л. Франкфурт. Технологія лікування була простою. Воду, спершу підігріту до відповідної температури, наливали у великі дерев’яні корита (їх тоді чомусь називали ковчегами) і пани купалися в них, або ж парили ноги.
Отже, відкриття цілющих властивостей радонової води в Миронівці слід датувати 1913 роком. Побічні підтверд¬ження цього можна знайти і в працях відомого дореволюційного вченого П.Г. Мезерницького, якого цікавили проблеми використання радію.
ЧИТАТИ ДАЛІ..
