Моя,Миронівщино, рідна неозора.
Земля краси, талантів і скарбів.
Весною тонеш в пелюстковім морі,
А у жнива у колосі хлібів.
Твоя візитка золота пшениця
Ціну якої знає увесь світ.
То праці хліборобської криниця,
Невтомних рук і серця зрілий плід.
Не тільки праця, а й натхненна пісня ,
Що милозвучністю чарує світ.
Вплітає Чорнобривець славнозвісний
Красу акордів у сіцвіття слів.
Пісня любові у блакить злітає
Понад полями аж до хвиль Дніпра.
Горжусь тобою благородний краю,
І зичу процвітання і добра.
Немає коментарів:
Дописати коментар