МИРОНІВЩИНА

ОДА 
МИРОНІВЩИНІ                                                                                                                                          

Моя, Миронівщино, рідна неозора.
Земля краси, талантів  і скарбів.
Весною тонеш в пелюстковім морі,
А у жнива у колосі хлібів.

Твоя візитка золота пшениця
Ціну якої знає увесь світ.
То праці хліборобської криниця,
Невтомних рук і серця зрілий плід.

Не тільки праця, а й натхненна пісня ,
Що милозвучністю чарує світ.
Вплітає Чорнобривець славнозвісний
Красу акордів у сіцвіття слів.

Пісня любові у блакить злітає
Понад полями аж до хвиль Дніпра.
Горжусь тобою благородний краю,
І зичу процвітання і добра.

Автор : Людмила Ремез,
 вчитель зарубіжної літератури
 Зеленьківської ЗОШ/Миронівський район/

ІСТОРИЧНИМИ СТЕЖКАМИ МИРОНІВЩИНИ

 

В 1960 році закінчилася електрифікація дільниці 93 Миронівка – Фастів Південно – Західної залізниці. 

Великих успіхів досягла Миронівська науково-дослідна селекційна станція ім.Старченка.

До 40-річчя Великого Жовтня її колектив вивів новий  сорт пшениці Миронівська 264, а згодом сорт Миронівська 808, Київська 893. До знаменного ювілею 50-річчя Великого Жовтня була виведена Миронівська Ювілейна 50, врожайність якої понад 65 цнт. з гектара. Всього за роки Радянської влади на станції виведено 36 нових сортів зернових та зернобобових культур, трав. Все нове, передове, що створюється тут, швидко стає надбанням виробництва. Здобутки станції – результат наполегливої роботи колективу вчених, Понад 20 років тут працюють досвідчені науковці – Б.М.Дубиневич, В.М.Гриньов, Ф.П.Литвиненко, А.С.Майданних та інші. За великі успіхи у створенні й впровадженні високопродуктивних сортів озимої пшениці Миронівська науково-дослідна селекційна станція 25 травня 1967 року була нагороджена орденом Леніна, її директору В.М.Ремеслу присуджена Ленінська премія; його удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці. В 1968 році станція була перетворена в Миронівський науково-дослідний інститут насінництва і селекції пшениці.

Успішно розвиваються колгоспи. В 1950 році артілі «Більшовик» та ім.Будьоного (с.Новоолександрівка) єдналися, утворивши  колгосп ім.Жданова, який невдовзі став одним з передових господарств області. У 1959 році до нього приєднався і колгосп ім.Сталіна. Новостворене велике багатогалузеве господарство з кожним роком досягало все більших виробничих успіхів, особливо у вирощуванні цукрових буряків. Зокрема, у 1964 році середній врожай буряків з гектара становив 400 цнт. За самовіддану працю голова колгоспу О.Г.Бузницький у 1958 році був удостоєний високого звання Героя Соціалістичної Праці, його обрали депутатом Верховної Ради СРСР. Урядовими нагородами було відзначено 80 трудівників району, у т. ч. велика група колгоспників артілі ім.Жданова. Цей колгосп став своєрідною експериментальною базою, де перевірялася врожайність нових сортів сільськогосподарських культур. В 1960 році тут стали вирощувати пшеницю Миронівська 264, яка на дослідних ділянках давала по 45-50 цнт. з гектара. З 1961 року колгосп почав спеціалізуватися на відгодівлі  великої рогатої худоби та свиней. Неухильно зростала механізація виробництва. На 1969 рік колгосп мав 2612 га земельних угідь, з них 2428 орної землі,  25 га – саду, 96 га ставів з розвиненим рибним господарством.

З великими успіхами прийшов колгосп ім.Жданова до 50-річчя Жовтня. Урожайність зернових за 1965-1967 рр. в середньому дорівнювала  37 цнт. з га, в т.ч. пшениці – 40,5 цнт.,  буряків – 426,5 цнт. з га. На 100 га сільськогосподарських  угідь вироблено 371 цнт. м’яса, 661,3 цнт. молока, а на одну фуражну корову  надоєно  середньому по 3000 кг молока. В ювілейному 1967 році одержали врожай цукрових буряків по 458 цнт. з га, а передова ланка М.Куценко – 578 цнт. Грошовий прибуток колгоспу в ювілейному році перевищив 2 млн. крб. За досягнення у виконанні планів заготівель продуктів сільського господарства, проведення меліорації, впровадження науки і передового досвіду колгосп ім.Жданова в 1967 році було відзначено високою урядовою нагородою – орденом Леніна. Прибуток колгоспу за восьму п’ятирічку  збільшився на 65% (в 1970 році він становив 2,8 млн. крб.), а оплата праці колгоспників – на 36%.