Ландшафтний заказник «Наддніпрянський степовий»

   

 Вивчаючи літературу ми виявили, що є  проектований ландшафтний заказник в нашому районі   площею 3978,3 га розташований на південно-східній околиці Миронівского району   і   є   комплексом   степових   балок.   Землекористувачами території є сільські ради сіл Македони, Тулинці, Горобіївка, Шандра, Кип'ячка та Потік. (Додаток 5).       Найбільший в області комплекс степових балок, мусце мешкання зникаючих видів та комах. Флора об'єкта налічує понад 350 видів вищих рослин. В урочищі поєднуються два головні типи рослинності: степова рослинність схи¬лів та лучна, подекуди лучно-болотяна, рослинність днищ великих ярів. Схили поперечно еродовані, вкриті переважно степовою трав'я¬нистою рослинністю, а на певних ділянках і деревостанами з тополі чорної, в'язу гладкого, верби білої, сосни звичайної.       Головною цін¬ністю є степовий флористичний комплекс, що зберігся у верхній та середній частині схилів. Основу його складає ряд видів злаків, зок¬рема, головний степовий куртиноутворювач - вівсяниця борозен¬часта (типчак). Крім того, на західних схилах урочища збериглися типчаково-ковиловий степ. Підвищену цінність становлять популя¬ції «червонокнижних» видів степового комплексу, що стали надзви¬чайно рідкісними на Київщині: брандушки різнокольорової, сну лучного, шафрану сітчастого та ковили волосистої.     Цінним компо¬нентом екосистем заказника є невеликі популяції рослин, що реко¬мендовані до включення до червоного списку Київської області: гіацинтик блідий, горицвіт весняний, анемона лісова, півники угор¬ські, мигдаль степовий, ломиніс цілолистий, рястка Гусона, проліска сибірська тощо. Частина схилів вкрита сухими типчаковими комп¬лексами за участю пирію середнього, а в нижній своїй частині типчаково-різнотравними степами.            Дно ярів є комплексом волого¬любної рослинності та вологих лук, що межують з ефемерними та постійними водотоками. Тут  поширена червонокнижна орхідея- пальчатокорінник м'ясочервоний. Вздовж водотоків поде¬куди зростає очерет звичайний та рогіз вузьколистий. На вологих ґрунтах, прилеглих до русла струмка, розташовані вологі вербові за¬рості з болотистими луками.     Луки представлені угрупованнями осоки гострої та пухнастоплодої, до складу яких входять такі гідрофільні види, як жовтець повзучий, жовтець їдкий, вербозілля звичайне; вер¬бозілля лучне, коронарія зозуляча, дзвінець малий. Також тут рос¬туть такі лікарські рослини, як мати-й-мачуха звичайна та череда трироздільна.       Серед комах, занесених до Червоної книги України, тут постійно мешкають метелики махаон, подалірій, поліксена, пістрянка весела,  синявець-меліагр,  ведмедиця Гера, бражник Прозерпіна; рідкісний, вусач мускусний, вусач земляний-хрестоносець, ксилокопи фіолетова та звичайна, сколія-гігант та сколія степова, джміль пластинчастозубий, джміль яскравий. Велике різноманніття наземних молюсків, притаманних степовим біотопам свідчить про гарне збереження степу як такого.   На території урочища постійно зустрічається низка видів земноводних: група зелених жаб, жаба гостроморда, ропуха звичайна.  Плазуни представлені типовими для регіону ящіркою прудкою та вужем звичайним.     Більшість тутешніх видів птахів характерні для луч¬них ландшафтів. Це трав'янка лучна, вівсянка звичайна, просянка, по¬смітюха, жайворонок польовий, жовта та біла плиски, одуд. Відкриті ділянки урочища є угіддями для полювання низки хижих птахів: під¬соколика великого, боривітера звичайного, канюка звичайного, луня лучного та яструба малого. У крутих урвищах розміщуються колонії бджолоїдок.          Заліснені ділянки балок біля струмків відзначаються ха¬рактерною орнітофауною-  соловейко східний, кропив'янки сіра, чор¬ноголова та рябогруда, припутень, горлиці звичайна та кільчаста, зозуля, дрозди. Заплавні ділянки біля дна найбільших балок додають до орнітофауни водно-болотні - чапля сіра, лелека білий, ремез, лунь очеретяний, пастушок, вивільга, шпак, три види очеретянок.       Степова рослинність та складний        рельєф, а також наявність поодиноких дерев надають можливість гніздування цінних хижих птахів. Серед них канюк звичайний та занесений до Червоної книги України, канюк сте¬повий, чисельність якого в межах проектованого заказника вища ніж будь-де на Київщині. Із ссавців, на території балок Миронівського району постійно можна зустріти зайця сірого, лисицю звичайну та різноманіття дрібних мишовидних гризунів, притаманних біотопам степових балок Надніпрянщини. З копитних подекуди трапляється кабан та в заліснених ділянках - козуля європейська.

  

Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного за¬казника місцевого значення «Наддніпрянський степовий». Укладачі: Костюшин В .А., Василюк О. В., Іноземцева Д. М., Парнікоза І. Ю., Сіренко І. П.